Новости »
07.02.2009Врятуймося від кризи гаманцем
Що кожен українець може зробити для подолання кризових загроз?
Найбільша проблема України зараз - не фінансова криза, а відсутність злагодженої позиції всіх політичних сил для її подолання. Політики, здається, загрались і вже давно перетворились на більшу загрозу, ніж сама криза.
Ще в середині вересня кризу чомусь ніхто не зауважував, а проблеми одного з найбільших банків прийнято були пояснювати виключно з’ясуванням стосунків його акціонерів. Але не пройшло й місяця, як кризу таки побачили. І замість того, щоб думати, як зменшити її згубний вплив на економіку, український політикум змагається в тому, хто голосніше вигукне слово „КРИЗА!”
Певно, вже є сенс подумати про те, щоб на законодавчому рівні передбачити кримінальну відповідальність за поширення чуток, що можуть призвести до паніки серед населення.
Викликають подив й інструменти боротьби з кризою, запропоновані владою. Наприклад, мало не панацеєю від всіх бід вважають створення Стабілізаційного фонду. Але такий фонд треба було створювати раніше, коли в країні спостерігався високий ріст економіки. А зараз - в чому його сенс? Адже заведення коштів до фонду – означає вилучення їх з економіки. Хай на короткий час – але це вилучення. В час, коли всі уряди намагаються підвищити ліквідність внутрішніх ринків, у нас в чергове створюють своє українське “ноу-хау”.
Що найцікавіше, одним з джерел наповнення Стабфонду передбачається приватизація. Кому і, головне, за які кошти планують розпродувати українські активи, – не зрозуміло. Очевидним є те, що в нинішніх економічних умовах вартість підприємств буде в рази меншою, ніж та, яку можна буде отримати після подолання кризи.
В нинішніх умовах важливо підняти довіру населення до банківської системи, гривні. Але найголовніше – це стимулювати внутрішній ринок.
Держава повинна стимулювати внутрішнє споживання. Причому мова йде про споживання саме товарів, що виробляються в Україні
Українська економіка є дуже відкритою – частка експорту та імпорту по відношенню до ВВП є високою. Наприклад, металургія експортує левову частку своєї продукції за кордон. Очевидно, що через це вся країна є залежною від коливання цін на основні товари українського експорту, в першу чергу – чорні метали. Ціна впала – надходження різко зменшились. Саме в такій ситуації перебуває зараз Україна.
Запобіжником в таких умовах має виступати внутрішній ринок, який і буде вирівнювати ризики експортерів. А за нинішньої відсутності перспектив росту цін металургійної продукції на зовнішніх ринках зростання внутрішнього ринку може врятувати підприємства від повної зупинки. Це можуть бути великі інфраструктурні проекти – будівництво доріг, мостів, аеропортів.
Держава повинна стимулювати внутрішнє споживання. Причому мова йде про споживання саме товарів, що виробляються в Україні. Для цього важливо створити систему контролю за імпортом. Адже сьогодні велика частка імпортної продукції потрапляє на ринок без сплати мит та податків.
Українці повинні розуміти, що кожен товар імпортного виробництва, придбаний без потреби – це додаткова порція пального до полум‘я фінансової кризи. Хоча ви цей товар купили й за гривні, але імпортер за кордоном придбав його за валюту.
Натомість купівля продукції, яка вироблена в Україні, – це реальний внесок кожного для подолання кризи. Можливо, прийшов час замислитися, чим кожен з нас може допомогти своїй країні сьогодні? Купуючи товари, слід звертати увагу на маркування. Штрих-код, що починається з “4-82” свідчить про походження товару українське. Хоча треба також пам‘ятати, що такий штрих-код може бути й на закордонних товарах, які лише упаковані в Україні.
Максим Саваневський, фінансовий консультант, для Новинаря
від 31 жовтня 2008
